<p style="text-align: justify;">Друга за значимістю галузь української економіки перебуває у підвішеному стані. Щодо її перспектив до кінця року є 2 протилежні сценарії. Перший передбачає збільшення виплавки сталі 2024 р. на 17%, до 7,3 млн т. Другий – падіння виробництва до 3-4 млн т.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Кодове слово "Покровськ" </strong></p> <p style="text-align: justify;">За словами президента асоціації "Укрметалургпром" О.Каленкова, зростання може бути навіть більш великим, до 10 млн т. <em>"За умови сприятливої ситуації з безпекою та збільшення завантаження існуючих підприємств",</em> – уточнив він, виступаючи на жовтневій онлайн-конференції "Що заважає металургійному виробництву зростати?".</p> <p style="text-align: justify;">При погіршенні ситуації на Донеччині через втрату джерел постачання коксівного вугілля виплавка сталі може скоротитися до 3-4 млн т., попередив О.Каленков.</p> <p style="text-align: justify;">Мова про Покровськ, в якому розташоване шахтоуправління "Покровське", найбільший в Україні виробник коксівного вугілля, найважливішої металургійної сировини. Наразі це підприємство повністю закриває потреби комбінатів "Запоріжсталь", "Каметсталь" та "АрселорМіттал Кривий Ріг".</p> <p style="text-align: justify;">У разі відступу ЗСУ з міста їм доведеться переходити на імпортне вугілля, вартість якого приблизно на третину вища, пояснив О.Каленков.</p> <p style="text-align: justify;">Якщо ця складова додасться до подорожчання електроенергії та тарифів на залізничні вантажоперевезення – українським металургам буде дуже проблематично конкурувати із закордонними на зовнішніх ринках.</p> <p style="text-align: justify;">Крім того, глава "Укрметалургпрому" вважає, що імпортозаміщення не буде повним, незважаючи на покращення роботи українських портів та ситуацію з торговим судноплавством у Чорному морі.</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Реальність така, що тимчасова втрата Покровська призведе до необхідності забезпечення наших підприємств імпортним вугіллям, що коксується. Але з об'єктивних причин я побоююся, що ми не зможемо це забезпечити в повному обсязі. Тому обсяги виробництва сталі на підприємствах повного циклу можуть впасти до 50%",</em> – сказав він.</p> <p style="text-align: justify;">У такому разі втрати української економіки від зниження експортних надходжень валюти можуть сягнути $5 млрд за рік. Прямі втрати держбюджету через зменшення податкових надходжень "Укрметалургпром" оцінює у 15 млрд грн. <em>"А якщо врахувати непрямі податки, то це мінус 80 млрд грн додатково</em>", – каже голова асоціації.</p> <p style="text-align: justify;">У свою чергу, директор Центру військово-правових досліджень О.Мусієнко зазначає, що ризики для Покровська зберігаються, хоча поки що і вдалося зупинити просування армії РФ безпосередньо у напрямку міста.</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Після того, як українським силам вдалося зупинити ворога у напрямку фронтального удару на Покровськ у районі Гродівки та Новогродівки, ворог пішов на південь, де його й пригальмували. Але росія пробуватиме ще до зими і до кінця року все ж таки взяти в напівоточення, якщо не в оточення Покровськ – і звідти намагатиметься вже атакувати безпосередньо місто. </em><em>Цей сценарій і план відомий нашому командуванню, нашим силам»,</em> – стверджує експерт.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: right;"><strong>Єдина надія</strong></p> <p style="text-align: justify;">Починаючи з другої половини року зростання сталевого виробництва в Україні поступово зменшує оберти.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/11/22/g1.png" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">За словами О.Каленкова, показники й надалі знижуватимуться: <em>"Оскільки з вересня минулого року запрацював морський коридор, а отже, збільшилася база порівняння".</em></p> <p style="text-align: justify;">Тобто, у І півріччі 2023 р. виплавка сталі була на дуже низькому рівні через неможливість експортувати через порти. І порівняно з тими показниками цього року приріст вийшов вражаючим.</p> <p style="text-align: justify;">Але після того, як у ІІ півріччі 2023 р. морські порти відновили прийом та відправлення торгових суден – меткомбінати одразу підняли виробничі обсяги. Звідси і статистичний ефект їх уповільнення у другій половині ц.р. Але це пояснення не вичерпне.</p> <p style="text-align: justify;">Галузеві аналітики вказують, що погіршення показників спричинене рядом факторів. Це погіршення ситуації з енергопостачанням (яке "ОстроВ" <a href="/ru/articles/otopsezon-2024-2025-eto-my-ne-prohodyly-i493517"><strong>зазначав</strong></a> раніше) плюс нестача кадрів через мобілізацію та недосконалу систему "бронювання".</p> <p style="text-align: justify;">Як відомо, з кінця жовтня автоматичне "бронювання" персоналу стратегічних підприємств (до них входять і меткомбінати) через додаток "Дія" було припинено за рішенням Кабміну.</p> <p style="text-align: justify;">Тоді ж призначили аудит щодо вже "заброньованих" працівників. Як і слід було очікувати, за його результатами частина з них втратила "недоторканність" (обґрунтовано чи ні – це вже друге питання): Кабмін у середині листопада змінив критерії для "бронювання".</p> <p style="text-align: justify;">Наскільки ці зміни вплинуть на металургію та суміжні галузі – стане зрозумілим наступного місяця (автоматичне бронювання за новими критеріями відновлюється з 1 грудня). Але щось підказує, що покращень у кадровій сфері меткомбінати не відчують.</p> <p style="text-align: justify;">Зрештою, треба погодитися з експертами та топ-менеджерами компаній, що ситуація на зовнішніх майданчиках збуту зараз справді несприятлива для металургів. І не лише для українських, для всіх без винятку.</p> <p style="text-align: justify;">Мається на увазі зниження вартості металопродукції як готової, так і напівфабрикатів. Наприклад, можна взяти північноамериканський ринок.</p> <p style="text-align: justify;">На найбільшій у регіоні Чиказькій товарно-сировинній біржі CME в січні ц.р. рулонний сталевий прокат продавався за $1135/т. Поточні листопадові котирування – $698/т. Аналогічно і в інших регіонах: близькосхідному, азіатському та європейському.</p> <p style="text-align: justify;">Як наслідок, жовтневе виробництво прокату в Україні впало до річного мінімуму, а сталі – до мінімуму з лютого ц.р.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/11/22/g2.jpeg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">У консалтинговому агентстві Fitch Solutions, одному з провідних світових аналітичних центрів у сфері економіки, вважають, що металопродукція й надалі дешевшатиме через слабкий попит у Китаї.</p> <p style="text-align: justify;">З цієї причини Fitch ще у вересні знизив свій прогноз середньосвітової ціни на сталевий прокат у 2024 р. до $660/т із колишніх $770/т.</p> <p style="text-align: justify;">Тоді ж наприкінці вересня найбільший металургійний комбінат України "АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР) оголосив про скорочення виробництва. За словами генерального директора М.Лангобардо, це "відповідь на погіршення ринкової ситуації".</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Ми повинні адаптуватися до нових реалій, інакше зазнаємо ще більших втрат",</em> – пояснив він в офіційному коментарі.</p> <p style="text-align: justify;">Знову ж таки, АМКР та його стратегія в даному випадку не виняток із правил. Наприклад, про зниження виробництва на своїх заводах у Великій Британії та Нідерландах у листопаді оголосила індійська компанія Tata Steel, один із провідних світових виробників сталі.</p> <p style="text-align: justify;">Як пояснив генеральний директор К.Чаттерджі, це спричинено погіршенням фінансових показників на європейських підприємствах Tata Steel. Яке, своєю чергою, є наслідком низьких цін на сталь.</p> <p style="text-align: justify;">На цьому фоні зростання експортних показників української металургії за 9 місяців (у натуральному вираженні) пояснюється тим самим статистичним ефектом від низької порівняльної бази, про яку йшлося вище. Не більше.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/11/22/g3.jpeg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Що ж до подальших перспектив для галузі, то, окрім розвитку ситуації з Покровськом, вона залежить від двох факторів, за словами М.Лангобардо.</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Ми готові швидко наростити обсяги виробництва, якщо ціна на електроенергію в Україні стане конкурентною або попит на європейському ринку збільшиться",</em> – заявив він.</p> <p style="text-align: justify;">Очевидно, що зараз очікувати на конкурентні (тобто нижчі) ціни на е/е в Україні не можуть ні підприємства, ні населення.</p> <p style="text-align: justify;">В умовах повного руйнування рашистами всіх теплових та гідроелектростанцій, а також численних мережевих об'єктів на магістральних ЛЕП, коли частка е/е, що імпортується із сусідніх східноєвропейських країн, перевищує половину енергоспоживання – сподіватися на зниження енерготарифів було б дуже наївно, м'яко кажучи.</p> <p style="text-align: justify;">Швидше за все гендиректор АМКР згадав про такий варіант суто гіпотетично, позначаючи головні виклики для галузі.</p> <p style="text-align: justify;">А це означає, що сподіватися залишається лише на зростання європейських та світових цін на сталь (які піднімуться слідом за попитом). Це набагато реалістичніший сценарій, навіть незважаючи на несприятливий прогноз Fitch.</p>